Соколове:  нові грані пам'яті про наших дідів .          

            На лоні мальовничої природи Зміївщини, серед невисоких пагорбів на березі річки Мжа розкинулося давнє село Соколів. Ці місця пам'ятають орди кочівників, які робили свої набіги на родючі землі, пам'ятають войовничі крики козацьких та гайдамацьких загонів, пам'ятають біль людської втрати та гордість перемог.

            А ще назавжди запам'ятали вони події 65-річної давнини, коли цей край  шматували вибухи мін та снарядів, коли топтали його фашистські полчища. Ця земля пам'ятає й дивовижний героїзм радянських, чеських та словацьких воїнів, які захищали її  ціною свого життя, практично закривши своїми тілами шлях німецьким загарбникам на Харків. Тіла сотень синів братніх народів назавжди залишаться лежати у зміївській землі.

            Пройшли роки, і на пагорбах, де  у  далекому березні 1943-го гинули радянські та чехословацькі бійці, виросли дерева та кущі, травою затягло окопи та бліндажі. І ось через 65 років, 8 березня 2008 року,  саме на цих пагорбах  загриміли вибухи, почулася кулеметна стрілянина. Знову, як і багато років тому, траву на цих пагорбах топчуть чоботи бійців у радянській, чехословацькій та німецькій формах...

            Але це – вже дійство. Спроба хоч частково повернути в життя героїчні сторінки  історії декількох народів – воєнно-історична реконструкція бою під селом Соколів. Перед інсценізацією пройшов традиційний мітинг і покладання квітів до могили 103-х загиблих героїв, яка знаходиться у парку села Соколів (урочистий захід за участі іноземних гостей – традиційна подія для Зміївщини, яка щороку в березні зустрічає іноземні делегації). Чимало  щемливих слів про незабутні події на українській землі, пам'ять  про них і  зв'язок  між  народами Чехії, Словаччини, України, Росії та багатьох інших країн було сказано напередодні видатної дати поблизу великого Музею бойового братерства в с.Соколів. Один із тих, хто воював у Словаччині  -  наш, зміївський ветеран Микола Макарович Шаповалов. Він у воєнні роки  був кадровим партизаном, його закидали з парашутом у Білорусію, Польщу. А закінчив він  війну в Словаччині, в районі Банської Бистриці, в партизанському з’єднанні імені Яна Жижки.   На початку березня, у величну дату, він стояв перед сотнями учасниками мітингу і ділився своїми спогадами про ту війну.

            Після традиційного мітингу  та огляду військової ретро-техніки  високі закордонні гості (запрошеними на захід стали посли й представники іноземних держав, іноземні легіонери з Чехії, Словаччини, учасники бойових дій на території села Соколів), представники районної й обласної влади,  усі запрошені глядачі уважно спостерігали за 40-хвилинною реконструкцією епізоду бою – штурмом німецьких військ радянсько-чехословацької оборони. Вдалося зробити все, аби бій справді виглядав максимально натурально – і вибухи, і полум'я від снарядів,  в якому спалахували дерева, трава, падали під супровід стрілянини  наші хлопці – усе це сприяло якнайяскравішому враженню від подій, які готувалися майже місяць до інсценізації. Я упевнений, що цей захід став  дуже цікавим і повчальним для глядачів, а особливо для молоді – близько 2-х тисяч людей зі Зміївщини й різних куточків Харківської області та більше 50  журналістів, які того дня відвідали село Соколів, від самого початку і аж до переможного кінця уважно спостерігали за подіями на пагорбах та були під враженням від дійства між селами Соколове і Глибока Долина Зміївського району.

             Для  місцевої районної адміністрації (а особливо - заступника голови  Л.Пашкової, яка зуміла зробити майже неможливе, щоб ця подія відбулася), учасників-військових  та керівників воєнно-патріотичних об'єднань Харківщини початок березня 2008 року  був означений серйозною підготовчою роботою з реконструкції бою, адже було задіяно велику кількість людей, чимало спеціальної техніки, піротехнічного обладнання, спеціальних костюмів та зброї тих часів. Історики, реконструктори,  молодь з усіх військово-партіотичних організацій області з свого боку доклали великих зусиль, щоб дійство стало історичною правдою, сподобалося глядачам і учасникам. І, судячи з відгуків, нам це вдалося! Велика попередня робота з реконструкції бою до 65-ї річниці легендарних подій під с.Соколів Зміївського району  дала свій результат.

            Системна  робота з патріотичного виховання підростаючого покоління – звична справа в нашому районі. Молоді зміївчани розробляють нові проекти з відновлення історичної дійсності, беруть участь в пошуковій роботі на території Зміївщини (останніми роками відбулося декілька перепоховань залишків тіл героїв Великої Вітчизяної війни, знайдених на території різних населених пунктів району за ініціативи нашого ПО “Орієнтир”),  стають активними учасниками різних конкурсів,  змагань на честь видатних земляків (таких, як, наприклад, відновлений 3 роки тому до 9 Травня за ініціативи голови РДА А.Гацька  Міжнародний турнір з боксу “Пам'яті героїв Зміївщини”).  І все ж нам, зміївчанам,  особливо приємно, що наш район зумів гідно підготуватись до видатної події вшанування 65-ї річниці, до зустрічі близько 60 чоловік іноземних гостей, високого керівництва з області, всіх бажаючих. Тим більше, що така інсценізація на території нашого краю  за всю його історію проводилася вперше. Захоплені відгуки молоді про інсценізацію, теплі слова  стареньких легіонерів-чехів та словаків (дехто з  них, можливо, востаннє відвідує героїчні місця молодості),  - найкраща оцінка наших значних зусиль. Не буде, думаю, зайвим, подякувати за основну  організаційну роботу та постійну суттєву фінансову підтримку у справі патріотичного виховання молоді голові Зміївської РДА А.Гацькові,   згадати щирими словами допомогу в організації від Слобожанської Асоціації військово-історичних клубів (керівник М.Лемньов), військово-історичного клубу “Висота” (керівник О.Сєрбін), Чугуївського військово-патріотичного товариства (керівник Р.Мозговий), Харківського військово-історичного товариства ім.Котляревського (керівник С.Потрошков), військово-історичного клубу “Самоходъ” (керівник О.Осетров), військової частини з с.Башкирівка Чугуївського району (командир – полковник С.Гузченко), всім  членам  військово-патротичного об'єднання “Орієнтир”, робота яких зіграла особливу роль в цьому заході. Від імені всіх зміївчан - щира подяка всім тим, друзі,  хто  того дня на палаючих пагорбах  Соколова розділив з нами  шану до пам'яті про наших батьків і дідів.  

  

М.Саяний, голова ВПО “Орієнтир”.      (По материалам прессы)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клуб "Самоходъ" Думая
  о будущем - сбереги прошлое Тел.: +38(057) 343-66-33 | E-mail: andy8383@mail.ru